Дванадцята ночі. Я дзвоню дружині, але знову чую лише гудки. Наталка піднімає трубку лише після третього разу. -Алло. На задньому фоні гримить гучна музика, а по галасу одразу чути, що вона у нетверезому стані.
Я прошу її взяти таксі та швидше повернутися додому. -Коли захочу, тоді й повернуся! – каже вона і вимикає. Того дня я не витримав. Вранці Наташа повернулася, одразу лягла спати. Я провів доньку вранці до школи, а сам зібрав свої речі і подався до себе в квартиру. Все в нашій родині пішло верх дном, коли Наташу підвищили, а я почав працювати дистанційно.
На мої плечі лягли обов’язки по дому, адже дружина стала пізніше приходити додому. Згодом Наташа уявила себе великою начальницею, дозволяє собі ошиватися у клубах та пити. Жоден чоловік не терпітиме таке ставлення. Я терпів лише через дочку, яку дуже люблю. Але спілкуватися з дитиною можна так само якщо і розлучитися. Вже за тиждень Наташа прийшла вибачатися, але я не маю наміру її прощати.