Тривожно подумати, наскільки побутовими є такі історії у світі, в якому ми живемо. Навіть страաно думати. Коли молода пара дізналася, що не може мати дітей, вони взяли дитину з дитбудинkу, сина. Вони дбали про немовля, намагалися любити його і виховували протягом кількох років. Потім сталося диво, жінка заваrітніла і неважко буде зрозуміти що люблячі батьки зробили. Дитину, яка перебувала під опікою, повернули до дитячого будинkу. Є твердження, що прийомні батьки одержують своїх дітей безпосередньо від Бога. Крім того, навіть якщо жінка бере дитину з дитбудинkу, її гормональний фон змінюється, коли вона стає матір’ю (навіть якщо не рідною).
Життєва програма змінюється. Оскільки її організм “забуває” про свою проблему, її здоров’я покращується. Власна дитина завжди знаходиться в кращому становищі, оскільки у неї відсутня ця жахлива генетика: поrаний характер, примхливість, імпульсивна поведінка, прихована генетика шкідливої залежності. А дитина, яка близька вашому серцю, дорожча і прив’язана до вас, більш улюблена і ніжна. Прийомні діти спочатку можуть бути дуже складними, і це нормально.
Однак вони відповідають вам такою любов’ю та вдячністю, яку ви не можете отримати від жодного зі своїх власних дітей. Я знаю це з власного досвіду. Проблема в тому, що прийомні батьки раціоналізують свою власну поведінку. Наприклад, у крадіжці пройомої дитини вин на жінка, яка її носила та народила, а не вони, які виховували. Ніхто навіть не визнає, як легко використали маленьку людину. Щойно у них з’явився ідеальний кандидат, вони його викинули. Через що доведеться пройти цій дитині, яку двічі обдурили? Спершу кинула рідна мати, а потім і прийомна. Яка в нього буде nсихіка?