Я добре пам’ятаю, як роз лучилися мої батьки. Як у будь-якої дитини, яка пережила роз лучення батьків у такому віці, так і у мене трапилася серйозна травма. Мама тоді залишила мене з батьком і переїхала сама до іншого міста. Я і до роз лучення була ближче з батьком, адже мама дуже мало часу проводила зі мною, і в цілому ставилася до мене якось холодно. Тато взяв на себе всі мамині обов’язки. Він і готував, і мив, і прибирав, і прасував, і розмовляв зі мною часто перед сном, пояснював, як улаштований цей світ і які є в ньому небезпеки.
Єдине, що мені страաенно не подобалося, то це гіпероnіка батька. Він дуже боя вся відпускати мене одну надвір. Звичайний похід у магазин у нас довго обговорювався з татом. Він не дозволяв мені спілкуватися навіть із хлопчиками. Він думав, що у всіх хлопців тільки одне в голові… хоча, може, він і мав рацію, але тоді я думала, що він просто мене не любить і ставить переді мною безглузді перепони. Якось, коли тато заборонив мені спілкуватися з хлопцем, який мені подобався, а мені тоді було 14, я втекла з дому.
Тоді я дізналася, що мама приїхала до нашого міста і живе у моєї тітки. Я відразу побіrла до тітки, кинулася в обійми мами, але вона прийняла мене далеко не з розкритими обіймами. А потім я виnадково почула перед сном, як мама каже своїй сестрі, що не хоче мене більше бачити і чекає з нетерпінням, коли здасть мене назад батькові, або я сама до нього повернуся. Тоді я сама сказала тітці, що хочу до тата, а зі своєю так званою мамою я більше не спілкувалася. Як би тато не намагався нас поморити, кажучи, що мама не зі зла все говорила, що ніколи не забуду її огиду, коли вона говорила про мене. Я навіть попросила якось мачуху удо черити мене, адже я не хотіла бути пов’язаною з жінкою, яка мене наро дила, навіть за документами.