Арина, Діма та Саша були у школі трійцею не розлий вода. Вони всі зміни проводили разом, а часто після школи гуляли. У п’ятому класі Арина зізналася спочатку собі, а потім і подрузі в тому, що закохалася у Дмитра. Саша спочатку подругу підтримала, але у дев’ятому класі щось незримо змінилося. Саша й сама почала претендувати на Дмитра, і хоча той симпатизував Арині, таки піддався на її чари.
Отож і зруйнувалася баrаторічна дружба. Після того, як Арина побачила, як Саша з Дімою цілуються, вона вирішила піти після дев’ятого класу до коледжу, щоб більше їх не бачити. Після цього вони не спілкувалися багато років. Але доля знову їх звела за десять років. На той момент Арина була щасливо заміжня і мала роботу своєї мрії. А ось Саша виглядала не дуже добре.
– Може зайдемо до кафе, поговоримо? – Несподівано для себе запропонувала Арина, коли kолишня подруга з нею привіталася. Вже за філіжанкою чаю Арина не витримала і поставила питання, яке мучило її протягом баrатьох років. -Навіщо ти Діму відвела? Невже ти його kохала? Саша невесело посміхнулася. -Не любила, просто мене дратувало, що тобі в житті найкраще дістається. З батьками пощастило, вони забезпечені, вчилася краще за мене, а потім ще Дімку собі захотіла. Такої відповіді дівчина зовсім не чекала.