Чоловіки сиділи та зосереджено грали у шахи. Весною особливо приємно вийти на свіже повітря та пограти. Микола вдруге поспіль програвав. -Щось ти втра чаєш хватку, – посміхнувся Ігор Петрович. -У мене просто немає настрою. -Чому? Сталося що? -Ну так, Таня від мене пішла тиждень тому. На пенсії самотнім залишитись дуже сумно. І це після двадцяти спільно прожитих років!
Заявила, що втомилася мене доглядати, готувати і прибирати, поїхала до сестри. Мені без неї дуже сумно, вдома навіть якось незатишно знаходитися. -Ну, так помирись. -Як помиритися? Вона телефон не бере, образилась! -А Давай я подзвоню, скажу, що тиждень вже тебе не бачив і двері не відчиняєш. -Це схоже на план! А я торт і квіти куплю, романтичну атмосферу вдома організую. Так і вчинили. Тетяна після дзвінка одразу розпереживалася та зібралася до чоловіка.
На той час Микола встиг підготувати все як слід. Він накрив стіл, куnив квіти і навіть одяг костюм, адже виглядати потрібно солідно. Тільки поки дружина приїхала, він задрімав. Тетяна відчинила двері своїм ключем, побачивши чоловіка в костюмі та з квітами, який нерухомо лежить, вона заnлакала. В цей час Коля прокинувся. -Тань, ти чого? -Ось старий дурень! Чого ліг!? Поки дружина лаялася, Коля дивився на неї із захопленням: він скучив.