– Слухай, моя свекруха не така вже й погана жінка, просто дуже задушлива, – розповідала подрузі двадцятидев’ятирічна Інна,- коли вона приїжджала до нас у гості, тоді ще дитини у нас не було, вона ходила за мною по п’ятах. Вона стежила за мною, що я роблю, як я роблю, зазирала через плече. Не знаю, напевно, всьому виною наша маленька однушка? Тому я запропонувала зняти для неї квартиру поряд, щоб не тіснитися в квартирі. – О, класно придумала! – Я теж так думала, поки не запропонувала їй. Свекруха образилася, почала плакати, мовляв я їду до онука і сина, а не сидіти одній в чужій квартирі, якщо я завдаю вам незручності, скажіть, я візьму квитки назад. В результаті чоловік засмутився, мало не посварилися. Казав, як я могла образити маму? А йому легко.
Він йде на свою роботу, повертається об одинадцятій годині, а мені потрібно цілий день розважати свекруху, та ще й за однорічною дитиною встигати стежити. – Знайома ситуація. Багато розповідали, чиї бабусі не погодилися жити в знімних квартирах, в готелях, ображаються. Вони готові жертвувати своїм комфортом, аби бути поруч. – Так каже моя свекруха, «в тісноті, та не в біді». Але потрібно зрозуміти, що спати на кухні на підлозі дуже незручно. Це можна терпіти день або два, але не два тижні. Свекруха ще і рано лягає, ми сидимо в тиші, поки самі не лягаємо, а вранці вона рано встає. І так два тижні. Неможливо терпіти. – А чоловік що говорить?
– Чоловік повторює мамині слова, не бачить ніяких проблем, крім того, що я обpaaжаю його маму, запропонувавши знімати для неї квартиру. Але я все ж, незважаючи на наші суперечки, зняла квартиру. – Ти серйозно? – Так, але для мене, а не для свекрухи. Я повідомила чоловікові, що раз свекруха приїжджає в гості саме до нього і до онука, то нехай сидить цілий день з онуком, а ввечері нехай посидять втрьох. І я відпочину! Ідеальний план. Чоловік, звичайно, надувся, став сперечатися, але я поставила його перед вибором: або свекруха буде жити в знімній квартирі, або я. Тулитися як раніше ми не будемо.