Ми з Артуром мріяли мати двох дітей, але Бог дав нам тільки одного – Андрія. Я і не помітила, як наш син став чоловіком і привів до нас знайомитися Олену, свою дівчину. Зустрічаються вже більше року і збираються одружуватися. – Мам, мені треба з тобою серйозно поговорити, – звернувся до мене син, при цьому ховав очі. Потім зітхнув побільше повітря, немов набираючись сміливості і випалив, – у мене є дочка, Маша. З її матір’ю у нас сталося один раз, на вечірці. І ось дівчинка наро дилася, а мама не пережила nологів.
І ось з одного боку дочка, з іншого – Олена, яку я люблю і хочу з нею одружитися. Що мені робити, мам? – А де зараз малятко? – В nологовому будинkу… Само собою, я розповіла про все Артуру. Він тут же запропонував рішення: – Давай удочеримо дівчинку. І Андрія виручимо, і нам друга дитина, про який ми з тобою мріяли… Про всякий випадок я вирішила порадитися з подругою. Покликала ту в кафе і все розповіла. Завершила розповідь, і тут побачила Олену. Виявляється, вона сиділа за сусіднім столиком і все чула.
– Передайте Андрію, що весілля не буде! – тремтячим голосом сказала вона і вибіrла. Подруга ще довго мене втішала… Коли повернулася додому, почула, як сваряться мої чоловіки. – Через тебе Олена відмовляється виходити за мене заміж! – кричав Андрій на батька. – Ну добре, я винен! Але що ти пропонуєш?! – Розкажи мамі все сам. Ти нагуляв Машеньку, тобі і розсьорбувати… Тут вони помітили мене. Я пройшла, сіла поруч з сином… Мені коштувало величезних зусиль пробачити чоловіка, син помирився з Оленою. Машеньку ми удочерили. Їй вже два роки. І ми всі, включаючи Андрія з Оленою дуже любимо її. Ось так у нас і з’явилася друга дитина.