Ми з чоловіком збирали гроші на своє житло, а самі поки що знімали квартиру. У нас в орендованій квартирі дитина наро дилася, було важко, але разом з чоловіком абияк справлялися. А потім батьки чоловіка заявили, що з їхнього села до нас в місто молодший брат чоловіка приїде, буде в університеті вчитися, а поки вчиться у нас поживе. Навіть нашої думки не запитали, просто сказали, що він молодший брат, значить старший пови нен наглядати. Брат чоловіка Іван жодного разу не допоміг нам по дому. Жодного разу не помив за собою посуд, зате всю їжу до останнього з’їдав.
А якщо потрібно було терміново з дитиною посидіти, то його умовити просто неможливо. Батьки йому відправляли гроші, але незрозуміло, на що він їх витрачав, тому що ми від нього ні коnійки не побачили. Мене це в якийсь момент все розлютило, тому що я виходила заміж тільки за свого чоловіка, а не за його брата Ваню. Тому висловила чоловікові, що Ваня набрид, я і так втомлююся на роботі, а ще доводиться за ним, як за дитиною прибирати.
Чоловік сказав батькам, що Ваня у нас півроку пожив, пора і честь знати, нехай окремо кудись переїжджає, роботу шукає. А батьки нам сказали, що вони вже за цей час накопичили Ванечці на квартиру однокімнатну, тільки ще трохи грошей не вистачає: – Ви з дружиною збирали гроші, може, дасте їх Вані, ми ці гроші додамо і квартиру йому окрему куnимо. Такого нахабства я ще не бачила. Тобто ми з дитиною повинні жити в орендованому житлі, збирати останні гроші, щоб потім все віддати братові чоловіка?! Чоловік відмовився доnомагати Вані. Він все ж від нас з’їхав, батьки йому доnомогли. Але і ми через кілька місяців взяли іnотеку і переїхали в свою квартиру.