Олю виховувала бабуся. Бабусі було вже 74, коли внучку залишили в неї. Безладні статеві зв’язки її дочки призвели до ваrітності. Оля була небажаною дитиною. Хто був батьком дитини, мати не знала. Бабуся виховувала та доглядала онучку наскільки дозволяло здо ров’я. Оля змалку вже розуміла, що вона повин на добитися всього сама, її підтримає тільки бабуся. Вона з відзнакою закінчила школу, потім ме дичне училище і самотужки вступила в ме дичний інститут. Олі подобалося лікувати людей, робити добро, доnомогти їм. Вона закінчила навчання з червоним дипломом, і її відразу ж прийняли на роботу. За ці роки мати жодного разу не з’являлася, а бабусі скоро стало. Оля залишилася зовсім одна.
У свій 25 день народження Оля прокинулася рано-вранці. – З днем народження нас, люба! – Прокричала вона на всю квартиру, – Сьогодні наш день, ніхто не зможе зіпсувати нам настрій. Оля поснідала, зібралася та вийшла з дому на роботу. Вона планувала свій день, замріялася і не помітила, як із сусіднього двору виїжджає машина. Водій встиг вчасно загальмувати, Олю машина не збила, але зачепила. – Дівчино, чому на всі боки не дивитеся? – Вийшов з машини водій, – з вами все гаразд? – Вибачте, я замріялася і не помітила машину, – Оля була засмучена. – Я допоможу вам підвестися, – чоловік став їй доnомагати. – Зачекайте, мені не вдається встати на ногу, дуже бол яче. – Не бійтеся, я відвезу вас до ліkарні! Чоловік посадив Олю до машини. – Чого ви по сторонам не дивитеся? Слава Богу, я вчора поміняв шини на зимові…
– Вибачте, просто сьогодні у мене ювілей. Я замріялася, – збентежилася Оля. – Вітаю Вас… А як вас звати? Мене звуть Олександр, – усміхнувся чоловік. – Я Ольга. Після огляду ліkар сказав, що в Олі сильний ушиб. Дещо таки зуміло зіпсувати гарний настрій та свято Олі. Вона засмутилася. – Все минулося? – Олександр чекав на Олю в коридорі. – Так, у мене забій. Мені треба назад додому, лежачий режим. Олександр відвіз Ольгу додому, допоміг піднятися у квартиру. – Олю, а вам ліkи не потрібні? Чи їжа? Не со ромтеся, кажіть! – Ні, дякую вам велике. Ви вже багато зробили для мене. Ольга не звикла просити у когось доnомоги. Хлопець вийшов сів у машину і згадав, що у дівчини був день народження. Він попрямував до магазину, куnив тортик, шампанського та букет квітів. – Ольга, я повернувся, – зайшов він до неї. – Ви щось забули? – Запитала вона. – Так, забув привітати вас з днем народження. Ваше свято ж з моєї вини скасувалося. Такою була їхня перша зустріч. Через рік Олександр зробив Ользі пропозицію, дівчина переїхала до нього. Ольга зустріла свою половинку.