Ми живемо з чоловіком, маленькою донькою та свекрухою у великій трикімнатній квартирі, але розмістилися ми у найменшій кімнаті в 12 кв/м, а решта кімнат – у розпорядженні свекрухи. В одній вона спить, а в іншій відпочиває. Квартира потребувала капітального ремонту, нових меблів та техніки. У будинку руйнувалося все, до чого ми торкалися, тому хотіли зробити ремонт і обставити новими меблями хоча б нашу кімнатку. Вже доглянули велике ліжко, знайшли, де зможемо замовити зручну та містку шафу. Але свекруха грудьми стала на захист своїх раритетних меблів, вона kатегорично не погоджувалася.
-Купите собі нові, мої викините, а коли поїдете, заберете все з собою, а мій будинок порожнім залишиться, – говорила вона. -Виїжджати ми найближчим часом не збиралися, і забирати з собою меблі не будемо, – запевнили ми її. Вона погодилася перевезти все на дачу, тільки коли її буде добудовано. Переконувати її було марно, ні в яку не погоджувалась. Одяг наш не поміщався в шафі, чоловік вічно падав з дивана, який був розрахований на одного великого чоловіка, і який від кожного руху рипів. Ми постійно не висипалися, у нас боліли спини. Відповідним був і настрій.
Мені часто снилося, що я викинула у свекрухи всі меблі. Мій терпець урвався, коли з дивана вискочила пружина і подряпала мені ногу. Наступного ранку, як тільки свекруха пішла на роботу, я зателефонувала в службу вивезення сміття та непотрібних товарів і замовила машину на суботу, коли свекруха мала виїхати на дачу на вихідні. За цей час я виберу нові меблі в кімнату і облаштуюся. Впевнена, чоловік мене зрозуміє і підтримає, а свекруха згодом прийме наше рішення, адже до хорошого швидkо звикаєш. На мою думку, потрібно вміти позбавлятися старого і непотрібного, щоб залучити в життя нове та добре.