Справа в тому, що я живу з чоловіком, але наш шлюб не оформлений, я від початку якось не звертала увагу на це все ; думала, що це формальність. Але зараз зрозуміла, що громадянський чоловік не хоче одружитися зі мною, не хоче дітей і брати на себе відповідальність. Коли я познайомилася з Андрієм , і він запропонував жити з ним, я відразу ж погодилася, але моя мама сказала, що нічого хорошого не вийде з цього. Мама також говорила, що якщо чоловік бачить майбутнє зі мною, він просто зобов’язаний одружитися зі мною.
Не тільки мама казала мені це, родичі теж постійно питали, коли у РАГС, коли збираємось наро дити дітей ? Якщо чесно , мене вже дістали ці питання, тому я вирішила поговорити з ним і з’ясувати, чому він так поводиться. Я поговорила з ним, він нічого нового не сказав . Заявив тільки те, що зараз не час для дитини, а все, що стосується весілля, то потрібно спочатку накопичити на нього, потім зробити все як годиться. Я вже злюсь і не можу його зрозуміти, коли це ” все ” буде, але думаю, що не дочекаюся цього, тому що обіцянки він дає вже 8 років.
Я вирішила більше не зациклюватися на весіллі, просила від нього тільки дитину ; я сказала, що нічого від нього не вимагатиму в майбутньому. Після всього цього він відмовився , ще й пригрозив, що , якщо я збираюся заваrітніти від нього, то він просто покине мене. Я зараз перебуваю в якомусь підвішеному стані, не знаю, що робити, як визначитись і зробити справді важливий крок, бо я вже й так витратила надто багато часу. Я зрозуміла, що життя моє пройшло, а в мене , по суті , нічого такого немає – ні чоловіка, ні дитини ; а лікарі кажуть, що якщо я зараз не народ жу, то потім буде пізно.