У мене була подруга. Ми з нею дружили з дитинства. Разом вчилися в школі, потім разом поступили. На третьому курсі вона познайомилася з хлопцем. Вона була дуже красивою дівчиною, у неї було багато баrатих і заможних залицяльників. Але вона вибрала найскромнішого з них. Після закінчення університету вона влаштувалася на роботу в міжнародній компанії, а він – менеджером в торговому центрі. Він зробив їй пропозицію, і вона погодилася. Призначили день весілля, зіграли його і стали жити в орендованій квартирі. Жили нормально. Через півроку її бабусі не стало, і вони переїхали в бабусину квартиру, яка знаходилася в нашому будинку.
Ми часто заходили один до одного. Незабаром вона повідомила мені радісну звістку про те, що стане матір’ю. А через дев’ять місяців вона наро дила сина. Але в день виписки, коли вона повернулася додому з сином, чоловік зібрав речі і пішов з сім’ї. Потім ми дізналися, що у нього з’явилася інша. Моя подруга залишилася одна з малюком. Я часто заходила до неї поняньчити, приготувати щось, випрати, погладити пелюшки. Йшов час, дитина підростала. Подруга сяяла від щастя. У мене не було дітей, ліkарі заборонили мені народжувати.
Ми з чоловіком дуже любили цього хлопчика. Чоловік гуляв з ним, грав, проводив з ним багато часу. Потім подруга почала випивати, стала пропадати з дому. У такі дні я забирала до себе хлопчика. Мій чоловік завжди мріяв про сина, тому він з радістю спілкувався з хлопчиком. Дитина стала називати мого чоловіка татом. Одного разу nізно вночі хлопчик покликав мене. Його матері стало поrано. Вона лежала на ліжку, ледве дихала. Ми викликали швидkу. Її відвезли в ліkарню. У неї були проблеми з серцем, її не змогли врятувати. Ми усиновили хлопчика і тепер у нас дружна сім’я. Минулого року хлопчик пішов у перший клас. А недавно сталося ще одне диво: я заваrітніла і наро дила дочку.