Галина всю свою молодість поклала на виховання сина. Микита був її радістю, вона все робила для нього. У школі Микита був спокійним і тихим хлопчиком, ні з ким не дружив і тільки книжки читав. У старших класах однокласники стали над ним сміятися, але Галина приходила в школу на розборки. А потім в будинку з’явився комп’ютер, і Микита захопився програмуванням. В університеті Микита був кращим студентом, відмінно закінчив вищу освіту і влаштувався в престижну компанію програмістом. Став Микита заробляти величезні rроші, на стільки великі, що Галина нікому з подруг не розповідала, а то ніяково було.
Тоді Галина пішла на пенсію і стала жити для себе. Вона ходила у фітнес клуби, в салони краси, їздила по морях. Але її Микиті нічого від життя не треба було. Йому досить цілодобово сидіти біля комп’ютера. Так він і працював, і відпочивав. Став Микита багато їсти. Тільки не корисну їжу, а піцу і бургери, все саме жирне. Розповнів. Галина намагалася виправити харчування сина, але йому нічого не хотілося. Одного разу Галина помітила, що у ванній залишилася чиясь та помада. – Микита, це чия тут помада лежить? – А це Анжели; наша сусідка з другого під’їзду. Вона до нас в гості іноді заходить. Тут Галина напружилася. Пішла дізнаватися у сусідок, що за Анжела. З’ясувалося, що вона з небаrатої сім’ї.
Живе з батьками, у них в квартирі ще її брат з сім’єю. Ясна річ, що Анжелу Микитини гроші залучили. Стала Галина сина попереджати, але він все відмовлявся. І в один прекрасний день заявив: – Мамо, Анжела тепер житиме з нами, ми завтра подаємо документи до РАГС-у. Невістка виявилася не цукор. Купувала найдорожчі морепродукти, одяг, витрачала гроші на себе і свою зовнішність. Микита продовжував сидіти вдома біля комп’ютера, тільки тепер щасливіше. Анжела купила робота-пилососа, посудомийну машину. – Навіщо вся ця техніка? Ти що, сама помити і прибратися вдома не можеш, даремно rроші витрачаєш. – А яка вам різниця, куди я витрачаю rроші свого чоловіка, – відповідала Анжела. Так не пощастило з невісткою, але головне, що Микита щасливий.