Шість років тому я поїхала до Італії по роботі, залишивши дочку під опікою колишньої свекрухи за потребою. Отже, коли я запросила дочку до себе в Італію, вона категорично не захотіла їхати без бабусі. Не знаючи, що робити, я порадилася зі своїм чоловіком-італійцем Альберто . Хоча спочатку ми планували привезти тільки мою дочку, Альберто охоче погодився прийняти і мою колишню свекруху, яка ніколи не ставилася до мене з якимось теплом. Я вийшла заміж за Альберто два роки тому; він дуже дбайливий і щедрий чоловік.
Проте думка про те, щоб привезти до Італії мою свекруху, викликала в мене сумніви. Вона була однією з головних причин краху мого попереднього шлюбу. Часто критикуючи мене перед сином, свекруха побічно вплинула на те, що мій перший чоловік подав на розлучення. Це був дуже важкий час, особливо коли я дізналася, що він знайшов собі іншу. Опинившись на самому дні, мені не було куди йти, і я вирішила переїхати до Італії.
Несподівано для самої себе я попросила свою свекруху, схильну до критики, доглянути мою дочку, поки я буду облаштовувати своє життя і готуватися до її приїзду. Любов свекрухи до онучки була очевидною, і вона погодилася. Всі ці роки я регулярно надсилала гроші, щоб підтримати їх. Зараз, коли я хочу перевезти дочку до нашого нового будинку, у мене виникла ось така проблема зі свекрухою. Сама вона не проти переїзду, але я не впевнена, що після нашого бурхливого минулого я зможу жити з нею в одному будинку.