Подруга моєї дружини, яка була її односельчанкою, мала залишитися в нашому будинку на кілька днів. Коли вона прийшла, я побачив збентежену дівчину, скромності та грамотній мові якої позаздрили б багато хто. Моя дружина, зустрівши її з посмішкою, одразу сказала, що зайде до магазину на кілька хвилин, щоб купити продукти на вечерю. — Будь ласка, познайом її з будинком, — попросила вона мене перед виходом. Я кивнув і повів гостю по нашому будинку. Вона виглядала дуже скромно і привітно, і я відчув, що це буде приємний і спокійний час. Але коли моя дружина вийшла – ця дівчина раптово змінилася .
Вона притиснулася до мене і сказала вульгарним тоном: — Даремно ти уявляєш мене такою скромною. Я думаю, ми встигнемо добре повеселитися, доки не повернеться твоя дружина. Я відступив, приголомшений її словами. Це було так несподівано та неприємно. – Що ти собі дозволяєш? — спитав я, намагаючись упоратися з подивом. – Це не прийнятно! Вона лише посміхнулася і підійшла ще ближче. – Та гаразд тобі, – сказала вона, граючи з пасмом свого волосся. – Твоя дружина все одно не дізнається. Я відступив ще на крок, намагаючись триматися подалі. — Ти зараз же покинеш наш будинок, — сказав я, намагаючись зберігати спокій, хоча всередині все кипіло від гніву.
— Я розповім про все дружині, і тобі краще піти, доки вона не повернулася. Її обличчя змінилося, стала помітна розгубленість. Вона зрозуміла, що я не збираюся піддаватися її провокаціям. За мить вона розвернулася і поспішила до виходу. Коли моя дружина повернулася з покупками, я відразу все їй розповів. Вона була в такому ж гніві і дуже засмутилася. — Я й не могла подумати, що вона здатна на таке, — сказала моя дружина, хитаючи головою. — Дякую, що одразу все розповів. Нам потрібно бути обережнішими з тими, кого ми запрошуємо до будинку. Ми вирішили більше не підтримувати стосунки з цією подругою. Цей інцидент нагадав нам, наскільки важливою є довіра і чесність у відносинах, і як легко можна помилитися в людях.