Коли б я не розмовляла з батьками, ми завжди закінчуємо сваркою, бо вони постійно питають, коли я повернуся на батьківщину. Я переїхала до Канади п’ять років тому після закінчення стажування і просто закохалася у цю країну. Заробляю 200 доларів на день, працюючи у лікарні, можу дозволити собі дорогі продукти.
Життя у Канаді також дозволяє мені купувати нові речі без кредитів та боргів. У минулому я чотири місяці відкладала гроші зі стипендії, щоб купити ноутбук. Ще один аспект, який мені подобається у новій країні: це свобода одягатися так, як мені подобається, без засудження з боку суспільства. На батьківщині сусіди скаржилися моїй мамі, коли я одягала яскраве вбрання: вони вважали багато речей недоречними.
Я також знайшла тут гарного хлопця. Чоловіки в Канаді ввічливі та сміливі, вони допомагають з важкими пакетами та поступаються місцями у громадському транспорті. Одна з найкращих якостей життя у Ванкувері – це високий рівень життя. Медичні заклади тут на найвищому рівні, а лікарі привітні та доброзичливі. Тут немає поняття ”хабарі”: всі без винятку дотримуються правил. Незважаючи на ці переваги, мої батьки не можуть зрозуміти, чому я не хочу повертатися на батьківщину. Я сама запропонував їм переїхати до Канади, але вони відкинули цю ідею і назвали мене “зрадницею”.