Задзвонив телефон, і я голосно зітхнула, точно знаючи, хто це. Мій чоловік був поруч зі мною, і він зробив те саме. Ми обидва впізнали мелодію – це була його мати, або моя. Нам навіть не потрібно було піднімати слухавку, щоб зрозуміти, що ми будемо заражені їхньою останньою драмою. Мій чоловік узяв слухавку і сказав грубим тоном: “Алло”. Як і очікувалося, перше питання було:
– А твоєї дружини немає вдома? Якби це була моя мати, ми б почули те саме, насправді. Наші матері ніколи не бачили одна одну в очі, і якось сприяти цьому ставало все важче. Вони мали зовсім різні характери, і здавалося, єдине, що їх об’єднувало – це бажання втручатися в наше життя. Пізніше ми з чоловіком одружилися і відкрили невелику крамничку з кафе при ньому. Ми працювали там разом, і справи йшли навіть добре. Незабаром ми вирішили куnити квартиру.
Однак наші мами вирішили тоді врятувати нас від нас самих. Кожна з них знайшла фахівця, який був повністю впевнений у тому, що потрібно зробити, щоб захистити нас у разі роз лучення. Їхні щоденні дзвінки ставали нестерпними. Вони давали нам одну й ту саму пораду – слідувати їхньому плану, щоб уникнути неприємностей у майбутньому. Ми намагалися ставитись до всього цього з гумором, але я не могла позбутися почуття тривоги, коли слухала їх. У душу стали закрадатися сумніви, і я почала сумніватися, чи все гаразд у нашій родині. Я багато разів перевіряла наші фі нанси, і якщо десь знаходила якісь прогалини, мої думки йшли в темні далі. Чи я надто наївна? Чи справді між мною та моїм чоловіком все добре?