Григорій дуже хвилю вався, представляючи свою дівчину, Аню, батькам, особливо мамі, яка вміла бути непередбачуваною, коли вип’є. Хлопець навіть поговорив із ними заздалегідь, попросивши не ставити незручних питань. Він боявся, що поведінка матері може відштовхнути Аню, як це сталося з його попередньою дівчиною Софією.
Григорій попередив Аню, щоб вона нічому не дивувалася і не прислухалася до слів батьків. У день зустрічі все було готове якнайкраще . Григорій взяв квіти, які він куnив для Ані, і пішов на зустріч із нею. На його подив, зустріч пройшла добре, і Аня навіть сподобалася його мамі. Вони всі розмовляли та веселилися, навіть батько спробував заспівати разом із ними. Пізно ввечері Григорій завіз Аню додому, а сам повернувся до себе.
Його мати ще не спала, і вони довго розмовляли. Вона пояснила, що одразу розгадала наміри Софії, тож і влаштувала “сцену”. Вже за тиждень Григорій зробив Ані пропозицію, і вона погодилася. На весіллі були присутні лише найближчі родичі. Про все подбала мати Григорія, тому гостям не довелося ні про що турбуватися. З того часу всі свята вони проводили разом із обома батьками. Аня та мама Григорія навіть стали дуже близькими подругами, і у них були свої секрети. Григорій був радий, що його дружина та мама порозумілися.