За своє коротке життя Марина встигла поховати трьох чоловіків і тепер чоловіки цуралися її, а жінки шепотілися за її спиною. Однак Марина не звертала уваги на плітки і залишалася сильною духом, розуміючи, що в тому, що її чоловіків більше немає, немає її вини. Її перший чоловік Ігор пішов із життя під час риболовлі на річці, залишивши Марину із сином Миколою. Протягом трьох років Марина не дивилася на інших чоловіків, але нарешті прийняла пропозицію руки та серця від Петра. Вони мали гарне спільне життя, виховували Колю. Проте, доля приготувала для Марини нові випробування.
Петра не стало в автоkатастрофі, коли Марина була ваrітна їхньою спільною дитиною. Через два місяці наро дилася Марійка, і Марина залишилася сама виховувати двох дітей. Марина багато працювала, щоб утримувати сім’ю, але одній було важко справлятися з усіма домашніми справами, тому періодично їй доводилося наймати помічників. В один із скрутних моментів, коли її подвір’я затопило водою, їй на доnомогу прийшов сусід Андрій. Вони потоваришували, і їхня дружба поступово переросла в щось більше. Андрій зробив пропозицію Марині, і вона погодилася, незважаючи на те, що не любила його, як він її.
Вони жили мирним життям разом із сином Андрія Матвієм, доки Андрій раптово не покинув наш світ, залишивши Марину з трьома дітьми. Роки летіли, Марина відправила Матвія вчитися, а Різдво провела на самоті. У сувору зиму в неї не вистачало дров, і тут їй на доnомогу прийшов знайомий по селу Василь. Вони стали все більше й більше спілкуватися, і Марина захопилася ним. Якось Василь прямо запропонував Марині вийти за нього заміж і, подумавши, вона погодилася. Її діти схвалили цю пропозицію, і вони прожили разом мирне та щасливе життя. Марина не знала, що доля подарувала їй жіноче щастя на все її довге життя, і вона насолоджувалася кожною миттю, як останньою.