Моя молодша сестра Оля – працьовита і добросерда людина, яка зіткнулася з багатьма труднощами в житті, включаючи смер ть свого чоловіка. Незважаючи на це, вона працювала у двох місцях, щоб забезпечити освітою свого сина та погасити іпотеку за квартиру, яку залишив її чоловік. Минулого року ми із сином були присутні на весіллі її сина – Костика. Молодята вирішили жити на орендованій квартирі. Оля була щаслива бачити, як виріс її син, але молоді чомусь не хотіли жити з нею.
Півтора роки тому наша мама nомерла, залишивши нам будинок у селі. Я відмовився від своєї частки спадщини і віддав її Олі, щоб вона могла забезпечити будинком свого сина. Оля була в захваті і зробила невеликий ремонт у будинку, маючи намір подарувати його сину та невістці. У день своїх іменин Оля оголосила про свої плани синові та невістці. Костик був щасливий і вдячний своїй мамі, але невістка запитала, коли оформлятимуться документи. Оля запевнила їх, що їм не потрібно турбуватися про приналежність будинку, тому що в неї лише один спадкоємець – її син.
Наступного дня Оля зателефонувала мені і сказала, що невістка відмовилася переїжджати, доки вона не стане повноправною господаркою будинку. Я був здивований, почувши це, і ще більше спантеличений тим, що син Олі підтримав таке рішення. Пізніше того ж дня Костик зателефонував матері з пропозицією. Вони склали б договір купівлі-nродажу будинку та заплатили б Олі символічну ціну. Я порадив своїй сестрі не погоджуватися на цю пропозицію і що вони так і так переїдуть, коли їм набридне платити за оренду. Мені не сподобалася поведінка невістки, а моя сестра турбувалася, що вона не дозволить своєму синові спілкуватися з нею. Однак лише час покаже, що станеться, і нам залишається лише сподіватися на краще.