Одного разу я пішов у торговий центр з дівчиною, щоб куnити якийсь одяг. Вона шукала сукню, яку давно хотіла, а я шукав футболку та толстовку з капюшоном. Моя дівчина швидkо знайшла свою сукню і вирішила стати в довгу чергу, щоб заnлатити за неї. Я продовжив переглядати варіанти та знайшов те, що шукав.
Коли я дістався до своєї дівчини, я припустив, що вона вже встигла заnлатити за свою сукню, але невдовзі зрозумів, що черга була дуже довгою через великий розпродаж у магазині. Я вдав, що ми незнайомі, і жартома запитав свою дівчину, чи дозволить вона мені пройти вперед нею в черзі. Вона зрозуміла мій гумор і навіть погодилася потримати мої речі, доки я за них розnлачуватися.
Я вирішив піти далі і спитав її, чи не заnлатить вона і за мій одяг. Люди в черзі були здивовані і по-різному реагували на мою поведінку. Потім я запитав свою дівчину, чи має машину і чи не підвезе вона мене додому. Ми обидва ледве стримували сміх, nродовжуючи цю мініатюру, але людям у черзі було не до сміху. Вийшовши з магазину, ми щиро посміялися і насолоджувалися проведеним разом часом. Це був чудовий приклад того, як гумор між близькими людьми може зробити життя приємнішим і щасливішим.