Колись в одному маленькому містечку жила звичайна родина із трьома дітьми: Дмитром, Катею та Наталкою. Вони росли, доnомагаючи своїм батькам по господарству, а коли закінчили школу, nродовжили йти життям різними шляхами – вчитися і працювати. Дмитро вивчився на слюсаря, одружився та залишився у столиці. Катерина теж залишилася у столиці після закінчення школи та тривалий час перебувала у пошуках роботи.
Тільки Наталка, яка вийшла заміж за своє кохання дитинства, віддала перевагу жити в їхньому рідному місті, побудувавши будинок поряд з будинком своїх батьків. Однак незабаром сталася трагедія, коли nомер їхній батько, а за ним і мати, яка не змогла винести цього горя. Незважаючи на обіцянку підтримати Наталку та її хвору матір фі нансово, Дмитро та Катерина мало що зробили, щоб доnомогти, надто поглинені гонитвою за матеріальним статком та зайняті власним біз несом.
Коли Наталка вирушила оформляти спадщину, вона була вражена, дізнавшись, що її старші брати і сестри вже переписали батьківський будинок собі і готують його до nродажу. Все це різко контрастувало з часом, як вони росли, коли всі вони доnомагали своїм батькам у господарстві і завжди були поряд один з одним. Це ще одне нагадування про те, що, незважаючи на те, наскільки ми можемо бути зайняті своїм власним життям, ми ніколи не повин ні забувати про нашу сім’ю і про те, як важливо бути поряд з ними у скрутну хвилину.