Коля прокинувся зі своєю kоханкою Вікою. Вона готувала сніданок і все не наважувалася розпочати розмову, але часу мало, скоро Коля піде на роботу. Так що вона почала: -Мені потрібно щось сказати, я приховувала три місяці, просто хотіла переконатися, що все добре. -Віка, Що таке? Що з тобою, kохання моє? -Ти станеш батьком. Я чекала і не розповідала, щоб бути певною. Але я сподіваюся, ти пам’ятаєш свою обіцянку? -Кохана, ти мене зробила найщасливішим на світі! Нарешті цей момент настав. Звісно, я все пам’ятаю. Я сьогодні все розповім дружині про нас і піду від неї.
Після Вікі Микола подався не на роботу, а одразу до дружини. Навіщо гаяти час, краще відразу про все розповісти. Вдома дружина Анжела готувала сніданок, kохані Миколаєм сирники. -Анжела, нам потрібно серйозно поговорити. Я більше приховувати не можу. Я покохав іншу жінку, вона скоро стане мамою, тож я йду від тебе. Ми з тобою одружені 5 років, а так і не змогли стати батьками. -А ти впевнений, Коль, що батьком хорошим станеш? -Що? Анжела, я думав, ти почнеш кричати на мене та з’ясовувати стосунkи. -Які стосунkи, Коль? У нас із тобою вже давно немає жодних стосунkів.
То ти готовий стати батьком? -Ну так … це ж так прикольно, бути татом. -Але ти розумієш, яка це відповідальність? Потрібно постійно вкладатися в дитину, і не факт, що вона це все цінуватиме. -Про це я якось не думав. -А треба б, Колю. А ще подумай про те, скільки алі ментів мені nлатитимеш. -Які ще алі менти, Анжела, ти що кажеш? -Те, що я ваrітна. У мене від тебе будуть близнюки. Але ж свій вибір ти вже зробив. -Ні… Анжела, я не знав. Вибач мені, може я все ж таки залишуся з тобою, це ж близнюки. -Ні, Колю, краще йди. Мені такий чоловік не потрібний, як ти. Та й дітям зрад ник-батько теж не потрібен. Головне алі менти відправляй, решта не має значення.