Оля та Катя були давніми подругами. Їх гуртувало одне – самотність. Олі було 42 роки, із чоловіком давно роз лучилася, зате є син Паша, нещодавно повернувся з ар мії. А Катя була трохи молодша, їй 34. У неї теж все погано у стосунkах, але є син, ходить до школи. Так і сиділи дві подруги в Олі вдома, випивали ігристе та сkаржилися на чоловіків. І раптом із прогулянки повернувся Паша. Тоді Катя вперше його побачила. Він був такий гарний, високий, з глибокими сірими очима. Паша теж не одразу відірвав свій погляд з маминою подруги. Катя сама не розуміючи, стала частіше приходити до Олі в гості, насправді вона просто хотіла ще раз побачити Пашу. І хлопець це помітив.
Він сам підійшов і сказав: -Я знаю, чому ти так часто приходиш. Може, залишиш мені свій номер. Катя спочатку хотіла якось брутально відповісти хлопцеві, та що він взагалі про себе уявив. Але вона не могла, його чарівність була сильніша, і Катя дала йому свій номер. Коли Катя була на роботі, Паша написав, попросив зустрітися. Пальці самі набрали її адресу та час для зустрічі. Увечері Паша був у Каті, як тільки вони залишилися одні у її квартирі, то дали волю своїм емоціям. Катя розуміла, що nогано надходить по відношенню до Олі, треба їй у всьому зізнатися, хоч і було дуже со ромно. Якось Оля почала розповідати про Пашу. -Син у мене так виріс.
Раніше до армії просто у дворі з подружками бігав, то зараз може й усю ніч не повертатися додому, каже, що якась таємна блондинка в нього з’явилася. -Оль, ну як ти не розумієш. Ця блондинка – я. Оля не могла в це повірити. Катя почала показувати їй спільні листування та фотографії. Оля заплющувала очі, відмовлялася і не хотіла в це вірити. Так їхнє спілкування з Катею припинилося. Вона думала, що влаштує синові скандал увечері. Але він відповів: -Мам, Катя молода. Їй не 70 років, всього 35. І це моє життя і мій вибір. Якщо ти проти, то я йду до Каті. Минуло два тижні. Оля божеволіла від відсутності новин від сина. У результаті вона вирішила зателефонувати старій подрузі: -Як тобі з Пашею живеться? Сва ритеся? -Ні, ти чого? Все чудово. Приходь краще до нас увечері на вечерю. Досить уже дутися, – так Катя зробила перший крок до їхнього примирення.