Я працюю ліkарем у ліkарні. Кожен день з роботи повертаюся додому по одній і тій же дорозі. Ось недавно став помічати, що у нас на майданчику з’явилися якісь див ні діти. Їм було років з 5 до 10, всі брудні і босоніж. Вони постійно грали в піску. Я запитав у сусідки-бабусі, що це за діти. Вона сказала, що в сусідній будинок нещодавно багатодітна сім’я переїхала. Швидше за все їхні діти. А потім різко діти зникли. Спочатку я подумав, що вони ходять в школу і садок. Але потім до мене підійшла сусідка-старенька і висловила стурбованість. Сказала, що дітей не бачить вже три дні, хоча вона сама весь день на вулиці.
Ми вирішили про всяк випадок піти в їх будинок, подивитися, може щось сталося. Ми постукали, але ніхто не відкривав. Я смикнув ручку, двері виявилися відкритими. Всередині все було завішено шторами, було так темно. Я помітив жінку, яка лежить на ліжку без свідомості. Вона була гарячою, я тут же викликав швидkу. А ще помітив, що у неї по всьому тілу були великі синці. Мабуть її сильно побили. Коли швидkа забрала матір дітей до ліkарні, то ми з сусідкою відкрили ще одну кімнату. Саме там і сиділи діти. Найстарший з них розповів, що приходив якийсь чоловік, він побив маму.
А їх усіх замкнув у кімнаті. Так діти голодні просиділи тут два дні. Всі сусіди доnомогали бід ним дітям, поки мати була в ліkарні. Дітей відмили, одягли, годували два тижні, поки матір не виписали з ліkарні. Потім багатодітна мати розповіла, що була заміжня. У них наро дилося 7 дітей, вони були тільки раді. Але потім на чоловіка на заводі впав важкий матеріал, його не стало на місці. Минув час, вона зустріла іншого чоловіка. Спочатку він здався нормальним, а потім напився і побив її до такого стану. Ми доnомогли їй написати заяву на цього чоловіка. І тепер всім під’їздом доnомагаємо багатодітній матері.