Амалія вже втра тила надію, що колись вийде заміж і вирішила хоч насолоджуватися життям. Все почалося з того, що вона завантажила фото на сайті знайомств.

Амалія вже рік, як перебувала в засмучених почуттях. Не завжди, ні. Але часом на неї накочували сум і туга. Почалося з того, що закінчилося дворічне, щасливе сімейне життя. Розлученням. Дітей та спільно нажитого майна не було, тому роз лучилися легко. Через місяць нова причина для туги – kолишній вже знайшов собі нове kохання, а вона ще самотня. І через це, раз на два тижні, як мінімум, на дівчину накочувала туга. Амалія не сиділа “на попі рівно”, придивлялася до оточуючих чоловіків: колег, сусідів, знайомих. Але нікого, з ким би хотілося поєднати долю, не бачила. Чергова атака нудьги почалася, коли Амалія перебувала у відрядженні. Вдень робота, спілкування. А ввечері, коли сидиш один у номері готелю? Сумно. “Так і заіржавіти можна!”, подумала Амалія та зареєструвалася на міському сайті знайомств.

“Може знайду з ким скоротати вечір”, думала вона, завантажуючи свою фотографію. Потім почала гортати анкети кандидатів чоловіків. Довго перебирала та знайшла. Хлопець її одноліток, і симпатичний. А ще він зараз у мережі. Амалія надіслала повідомлення… За годину вони вже гуляли містом. Потім зайшли до кафе. А вранці Амалія прокинулась у його квартирі. “Нічого собі я розгулялася!”, Здивувалася Амалія сама собі. – Вітаю. Кава та бутерброди готові. Іди на кухню, — прийшов до спальні Антон. Амалія прийняла душ, махом випила кави, проковтнула бутерброд і почала збиратися. – Ти вже йдеш? – здивувався Антон. – Робота, – відповіла Амалія. – Ввечері побачимося? – Ні.

Advertisements

Я у відрядженні. Увечері їду. – Я тобі подзвоню… – Привіт, – сказав чоловічий голос у телефоні. – На чай запросиш? – Як ти мене знайшов?! – Амалія здивовано витріщалася на Антона, що сидить у неї на кухні. – Правильніше було б запитати – “навіщо”. – Добре, навіщо ти знайшов мене? – Я, як тільки побачив твою фотографію, одразу вирішив, що ти будеш моєю дружиною. – Що, прямо зараз у РАГС потягнеш? – з’їдливо запитала Амалія. – Ні, за два місяці. А поки що дам тобі можливість придивитися до мене і зробити правильні висновки. – І все-таки, як ти мене знайшов? – Поки ти була в душі, я подзвонив з твого телефону на свій. Так я дізнався про твій телефонний номер. А далі… Розумієш, будь-то хороший програміст хакер, тією чи іншою мірою. Знаючи твій номер, мені не важко було дізнатися про тебе все… Через два місяці Амалія та Антон зареєстрували свої стосунkи офіційно.

Advertisements

Leave a Comment