Максим був моїм однокласником. Після школи я вступила до місцевого технікуму. Максим теж вступив до цього технікуму, хоча він мав можливість вступити до університету. У нього були багаті батьки та гарні оцінки. Від кавалерів не було відбою, але наполегливішим був Максим. Максим мені не подобався. Я розуміла, що він ходить за мною не просто так, але нічого не могла дати йому натомість. Однак хлопець не збирався здаватися і відганяв від мене всіх хлопців, а потім пустив чутку, що ми з ним зустрічаємось. Я всіляко це заперечувала, але Максим обманював так правдоподібно, що вірили йому. Якось у нашому технікумі була дискотека, і я пішла на неї із подругами. Максим добряче напився і став до мене чіплятися. На щастя, на вечорі були присутні викладачі і швидkо втихомирили його. А коли йшла додому, Максим наздогнав мене і знову взявся за своє.
Я намацала якесь дерево і вда рила їм по голові Максима, хлопець упав, і я побіrла додому. Вранці зібрала свої речі, забрала документи з технікуму та поїхала до іншого міста, де проживала моя тітка. Там же я вступила до іншого технікуму, користуючись зв’язками тітки і стала проживати у студентському гуртожитку. Потім я познайомилась із Мирославом, і він мені дуже сподобався. Цей хлопець був таким, як я уявляла свого майбутнього чоловіка. Ми одразу порозумілися і почали зустрічатися. Час, проведений разом, здавався хвилинами, а розлука – вічною. Мирослав запропонував стати його дружиною. Я погодилась.
Ми розпочали підготовку до весілля. На той момент я вже закінчила навчання і почала працювати. Батьки Мирослава прийняли мене як рідну дочку, навіть квартиру для нас куnили. Весілля вирішили грати скромне. Запросили лише родичів та найближчих друзів. Запрошуючи, я всіх попереджала – ні про що не говорити Максиму. Але він все ж дізнався про весілля. Зустрів нас перед церквою. Сказав, що ми з ним зустрічалися і що я ваrітна від нього. – Це правда? – Запитав мене Мирослав. – По-перше, ми з Максимом ніколи не зустрічалися, по-друге, ми не бачилися вже більше року, як я можу бути від нього ваrітною? – Але ж я нікому тебе не віддам! – Закричав Максим, – ти моя і все! Почалася сутичка, що закінчилася приїздом nоліції… Весілля ми дограли. Але я не впевнена, що Максим більше ніколи не з’явиться у моєму житті.