У наших синів місія випросити сім’ю. Але ми чомусь не поспішали — нам двійнят вистачало. Та й з грошима туго, хоч би пацанів на ноги поставити. Але ці вперті хлопці буквально вимагали дівчисько. Звідки вони взяли? У них же на думці одні війнушки, машинки та комп’ютерні ігри. Ми їм не прищеплювали почуття сімейного об’єднання. Мій чоловік сам із багатодітної родини, але повторювати подвиг своїх батьків не збирається. Раніше ми переводили розмову в інше русло, і хлопці замовкали.
Але потім розмови про сестричку почастішали. Якось чоловік поїхав у відрядження на все літо. Сини не слухалися, бо без чоловічої руки вони дуже розпускалися. Цілими днями я слухала: “Роди. Роди. Роди. Ми хочемо сестру!”. Одного разу я не витримала і крикнула: — А як я вам народ жу? Тато у відрядження поїхав! — А тато тут до чого? – здивувалися діти. — Без чоловіка жінка не зможе наро дити дитину. Хлопці замислились.
Їм було лише по чотири роки, тож звідки беруться діти, ще не знали. Вони помовчали кілька хвилин, а потім вирішили. — Мамо, не хвилю йся. Ми до сусіда збігаємо. Дядько Вітя не відмовиться, він тобі доnоможе сестричку зробити. – Ага, він точно допоможе, тільки от тату це не сподобається, – засміялася я. – Чому? Він же любить сюрпризи, — здивувався Артемко. Думаю, що чоловікові такий сюрприз не сподобається. Ось такі у мене тямущі малюки. Доведеться їм таки наро дити сестричку, щоб до дядька Віті не чіплялися.