Мій брат завжди був для мене прикладом працьовитості та цілеспрямованості. Він добивався всього у житті сам, ніхто йому ні в чому не доnомагав. Саме брат доnоміг мені влаштуватись на роботу після деkрету. Він обійняв високу посаду в одній компанії, а мене запросив на свою стару посаду. Щоб не залишатися в борrу, вирішила теж доnомогти братові, а саме – знайти йому дружину, адже тому було вже 29, а він і не думав про шлюб.
Якось я спробувала познайомити брата з однією дівчиною, але, дізнавшись про мої наміри, брат накричав на мене і сказав не втручатися у його справи. Та я б і рада, але ж він сам нічого не робив. Тим не менш, після цього я перестала «втручатися в особисті справи» брата. З того часу минув деякий час, і брат сам нас познайомив зі своєю майбутньою дружиною. Загалом, Альона нам сподобалася. Вона нам здалася милою дівчиною, проте ми тоді ще не здогадувалися, що ховається під маскою милої дівчини.
Альона згодом перетворилася на якусь незадоволену буркотливу бабусю. Вона постійно нила, що її чоловік робить все не так і нічого не вміє. Потім невістка якимось незрозумілим для нас чином віддалила нас від брата. Як до мене чи до мами в гості на свята зайти – то немає часу. Вони іноді заглядали до нас, але максимум годинки на дві. Але ось, коли йдеться річ про мамини врожай або її консервації – брат із невісткою у перших рядах. Загалом, я не знаю, як зміниться ситуація, але те, що так більше не може тривати – це факт.