То був звичайний недільний день. Я перенесла всі справи, щоб звільнити час на поїздку до мами. Вона у мене мешкає на сході нашої країни. До того ж вона ще й захво ріла нещодавно, я за неї дуже переживала, тому й організувала все, щоб неодмінно поїхати. Батькам похилого віку треба доnомагати.
Я сіла у звичайну маршрутку, мене того дня водій просто вразив. Водієм був простий чоловік років сорока, а може й трохи більше. Десь на середині дороrи ми зустріли велику фуру, яка везла продовольство на кордон. Біля машини стояв водій, здуло колесо. Один із водіїв попросився до нас в автобус: -Нам би до міста доїхати, там точно знайду майстра та колесо!
Водій упустив його, але грошей за проїзд не взяв. Він сказав: -Ти для нас усіх працюєш, залиш гроші собі. Здавалося б, що це маленький і незначний вчинок, але я вважаю, що на це здатна тільки людина широкої душі. Ці гроші нічого б суттєво в житті його не змінили, але вчинок багато розповів про його людські якості. Ця людина приклад справжнього громадянина, який робить свій внесок у спільну справу. Жаль, що не всі думають так само, як і він.