Прожила я у шлюбі з Романом понад 5 років. Я жодного разу не пошkодувала, що відповіла на пропозицію руки та серця згодою. У нас двоє дітей – донька та хлопчик. Нещодавно я помітила, що в нашій сім’ї почастішали сварkи. А причиною всього є сестра чоловіка. Якось я забиралася в дитячій і зрозуміла, що немає деяких дитячих іграшок. Тоді я подумала, що діти кудись їх запхали, але прошарила весь будинок і нічого не знайшла. Мені було приkро, оскільки ці іграшки були зовсім не деաевими. Коли я запитала у доньки, вона відповіла, що сама шукала іграшки, але нічого не знайшла.
Останнім часом до нас у гості зачастила сестра чоловіка – Наташа – зі своїми дітьми. Вони ровесники з моїми, тому ми з Наташею спокійно залишаємо дітей у дитячій та йдемо на кухню. Після застілля я мию посуд, а золовка збирає своїх дітей. Так ось, я стала згадувати, що першу пропажу помітила після їхнього чергового візиту. Тому я й попросила свого чоловіка поговорити із сестрою. Не знаю, як пройшла їхня розмова, але через тиждень родичі знову “відвідали” нас. Будучи у передпокої, я помітила, що в сумці Наташі лежать кілька іграшок мого сина.
Я не стала мовчати, тому покликала золовку і вказала на сумку. -А, ти про це? Просто доньці сподобалася ця іграшка, ось я й машинально засунула її до себе в сумку. А що в цьому такого? Я тоді промовчала, адже подумала, мовляв, золовці стане ніяково, що її спіймали на крадіжці. Проте за тиждень історія повторилася. На цей раз уже не витримав чоловік. Він серйозно посkандалив зі своєю сестрою і пообіцяв мені, що такого більше не станеться. Минув місяць, золовка до нас не заходила. Та й нехай: мені не дуже подобалося з нею спілкуватися. Та й головне, що дорогі іграшки перестали пропадати.