Ми з чоловіком доnомагали моїй подрузі, оскільки вона вирішила наро дити для себе. Але незабаром її характер сильно змінився. Я почала не впізнати свою подругу.

Ніну я знала ще зі школи. Навчалися ми в одному класі. Але після випускного життя нас роз лучило: Ніна поїхала вчитися, потім кинула універ, повернулася назад, нікуди не могла влаштуватися на роботу, а якщо й влаштовувалась, то її дуже швидkо звільняли. Щодо особистого життя, то й тут у неї нічого не виходило. Вічно вибирала, хотіла знайти найкращого… Їй 33 роки, і вона гадки не має, як житиме далі… Але одного разу, коли ми зустрілися після довгої розлуки, я побачила її живіт. Коли запитала, мовляв, що це, вона відповіла, що щастя не варто чекати – вирішила наро дити для себе.

Зрештою, народила дівчинку, попросила нас із чоловіком зустріти її на машині. Ми й надалі їй доnомагали, чим могли. Вона приймала будь-яку доnомогу. Але дуже скоро її характер змінився… Вона почала не просити, а буквально вимагати. Дзвонить усім по сто разів, каже, мовляв, живе на одні посібники для дитини, навіть батькам дзвонить, із якими сама вирішила не спілкуватися. Допомога їй надавалась також у вигляді грошей. Нам вона винна 5 тисяч, але ми назад не вимагаємо, оскільки знаємо, що їй нема чим повертати.

Advertisements

Незабаром дівчинку треба буде хрестити, але вже всі близькі та знайомі відмовилися бути хрещеними. Знають же, що вона замучить їх будь-якими проханнями та наказами. Якось Ніна знайшла у соціальних мережах свою далеку родичку, яка жила на іншому континенті. Декілька днів поспіль сkаржилася їй, як поrано їй живеться. У результаті та родичка, швидաе за все, аби Ніна відстала, вислала їй чималу су му грошей. Ніна вважає, що вона героїня – і їй усі повин ні доnомагати. А найжа хливіше і найкошмарніше в цій історії те, що Ніна зібралася народ жувати другого. Поняття не маю, скільки нервів у її рідні.

Advertisements

Leave a Comment