Наближався день народ ження дружини. Я голову ламав, що подарувати, хотів зробити приємне. Так як це був ювілей, хотілося щось особливе. Чи не придумавши нічого сам, вирішив звернутися за порадою до друзів. Один мій приятель Міша став перераховувати всякі жіночі дрібнички на кшталт: кільце, букет троянд, прикраса якесь. Я відмахнувся, дружина моя таке не любить.
Вона не носить прикраси. Вона у мене домогосподарка. Їй потрібно подарувати щось практичне. І за підсумком я все-таки зробив свій вибір. І ось біля столу в нашому будинку зібралася вся рідня. У Каті був піднесений настрій. У самий розпал свята я дістав свій подарунок і простягнув його дружині. Я його упакував в красивий, подарунковий папір.
Коли Катя розгорнула мій подарунок, вираз її обличчя змінився. Чомусь вона не зраділа багатофункціональному набору контейнерів і сковороді з антипригарним покриттям. Коли гості пішли, я ображено запитав: – Чому тобі не сподобалося? – Ілля, я жінка все-таки, а не домашній комбайн. Я хочу красивих речей, прикрас, а те, що ти подарував, це не мені подарунок, а нашій кухні. Катя грюкнула дверима і пішла в спальню, а я так і залишився сидіти в повній розгубленості. Хотів зробити приємно, а вона виявилася такою вибагливою!