Олег та Настя прожили разом двадцять п’ять років. Вони одружилися одразу після школи, бо Настя вже була вагітна. Їхній син, Микола, виріс, поїхав навчатися в місто і залишився там жити. Інших дітей вони не мали. Вони були ще молоді, їм не було і п’ятдесяти років. Жили і раділи життю, чекали появи онуків. Але, як кажуть, сивина в голову – біс у ребро… Олег завів роман з молодою секретаркою. Про це багато хто знав, але всі мовчали. Настя нічого не підозрювала. Хоча начебто все було спокійно, любовні пригоди Олега призвели до проблем у його бізнесі, і компанія почала розорятися. За цей час він встиг вивести гроші з обігу та купити квартиру для своєї коханої.
Звичайно, він не оформив її на себе. Він готувався до розлучення, намагаючись вийти з ситуації з мінімальними втратами. Весь цей період Настя продовжувала працювати. Відкладати майже не виходило, адже вона ще допомагала матері. Мама дуже багато вклала в їхню родину, коли тільки Олег та Настя побралися. Але ось не стало мами, серце… Насті у спадок дісталася велика квартира матері, будинок, який раніше належав бабусі, та пристойний банківський рахунок. Настя, не підозрюючи про справи чоловіка, повідомила про спадщину. – Це чудово! Ми зможемо відновити наш бізнес. Не доведеться банкрутувати. – До набуття спадщини ще півроку. Я подумаю. – Що тут думати? Це тимчасові проблеми. Все налагодиться! Ти що, мені не віриш? – Ти якось дивно говориш, не так, як раніше? З того часу Олег став поводитись дивно: то квіти подарує, то вечерю влаштує, то невеликий подарунок зробить, і всі розмови лише про спадок. – Потрібно продати всю спадщину. Ми не лише все відновимо, а й розширимо бізнес. Я працюватиму більше. Олег справді почав працювати більше, затримуючись допізна, іноді й у вихідні. Але це не принесло прибутку – він почав скорочувати співробітників. Якось до Насті прийшла скривджена жінка.
Олег скоротив її, змусивши звільнитися за власним бажанням. Вона й розплющила Насті очі, так би мовити, помстилася. До набуття спадщини залишався тиждень. Настя не показувала, що знає. Олег переживав. – Треба все продати. Можна було вже давно розмістити оголошення. Що ти чекаєш? – Я не продаватиму. Можливо, пізніше. Поки що не готова. – Як?! Що ти собі дозволяєш? Нам потрібно відновитись, ми зможемо купити десять квартир. А ти що, пошкодувала? Я з тобою розлучуся! Ти жадібна та меркантильна. Якщо отримала спадщину – все? Коханий Олег більше не потрібний? – А чому ти так кричиш? Хочеш розлучатися – будь ласка. – Ні. Вибач… Я погарячкував. Але ти теж молодець. Я ж не тільки для себе намагаюся. – От саме. І не для мене! Я згодна на розлучення. – Але чому?! Що сталося, Настю?! Не можна так просто залишити мене у скрутний момент. У тебе є хтось? Як ти посміла?! – Посміла! Це в тебе є. Я знаю все. Не виправдуйся, не перекладай вину, не вибачайся. Я подаю на розлучення. Квартиру поділимо.
Від бізнесу в тебе майже нічого не лишилося, але він ще є. Дякую, що не взяв кредит. Машину заберу, мені її батько подарував, старенька, але моя. Це пам’ять про нього. – Куди тобі одній стільки грошей? Ну пробач мені. Все закінчено з цією. Я її давно покинув. А син? Що він скаже? – Треба було думати раніше. Що скаже? Нічого! Він дізнається, що таким вчинкам вибачення немає, і думатиме про дружину, а не про іншу. – Ну то йди! – Сам йди, я нікуди не йду. – Тоді я піду! Олег жбурнув ключі і вибіг за двері. Їх розлучили, квартиру продали. Бізнес залишився у Олега. За його долю Настя отримала гроші. Там було вже зовсім небагато. Настя переїхала до квартири матері, зробила ремонт, зарплата дозволяла. Будинок у селі поки що залишила. А гроші, отримані під час розлучення, віддала синові. Йому саме вистачило на перший внесок за кредит на житло. З дитиною більше не потрібно було жити в орендованих квартирах. На момент розлучення у Олега та Насті вже з’явився онук. А що ж Олег? Він живе з коханкою у її квартирі, купленій на його гроші. Якщо вона його розчарує, то просто виставить на вулицю. Олег загруз у кредитах. Він тягне бізнес, тягне, але не може витягнути його. Але це вже зовсім інша історія, і вона більше не стосується Насті.