На свій ювілей я не змогла повернутися додому та приймала вітання, працюючи на кораблі. З Італії мені дзвонила тітка мого чоловіка, хвалила його за те, як він перетворив будинок. Це був удар для мене, адже всі гроші на ремонт я заробляла важкою працею за кордоном, а мої стосунки зі свекрухою та золовкою були напруженими: вони не прийняли нашого сина та мене. Ми з Володимиром одружені вже багато років, і мріяли про власне житло, мешкаючи у сімейному гуртожитку.
Життя йшло своєю чергою, і я вирішила поїхати заробляти гроші на будинок, на що Володимир спочатку не погоджувався, але в результаті поступився. Я планувала швидко повернутися, але повернулася лише через п’ять років з потрібною сумою. Коли я заробила достатньо для покупки будинку, почала збирати на його ремонт. Володимир, як мені здавалося, керував ремонтними роботами.
Однак під час мого ювілею стало зрозуміло, що гроші йшли на покращення життя його матері. Я приїхала додому та виявила, що в нашому будинку жодних робіт не проводилося. Володимир допомагав своїй матері! Після цього відкриття я виселила його до неї і подала на розлучення, усвідомивши, що місяці моєї праці пішли на чужі потреби. Тепер я раджу іншим жінкам бути обережнішими з фінансами, нагадуючи, що навіть близькі люди можуть не розуміти ціну важкого заробітку.