Мама повернулася з Італії та влаштувала справжній переполох, а все через квартиру. Мої батьки жили чудово — у коханні, злагоді та гармонії. Я завжди захоплювався їхнім щастям і мріяв, щоб моя сім’я була такою самою. Батько часто говорив: — Синку, я завжди буду поруч і зроблю все, щоб ти нічого не потребував. Але життя розпорядилося інакше. Тато пішов з життя у 52 роки. Його підвело серце. Мама тяжко переживала його смерть. Її подруга запропонувала поїхати з нею на заробітки до Італії, щоб змінити обстановку та підзаробити. Мама погодилася і поїхала, пробувши там цілих 20 років. За цей час я встиг одружитися, у мене з’явилися троє дітей, і я збудував гарний будинок. Моя сім’я щаслива та дружна. Мама багато разів допомагала нам та своїм онукам, які вже виросли. Моя старша дочка Марина нещодавно вийшла заміж. Я вирішив віддати їй ключі від квартири мами, адже вона все одно була в Італії.
Мама колись попросила мене купити цю квартиру на її гроші, щоб вона мала де жити на старості. Я збирав кошти, які вона надсилала, і в результаті придбав квартиру. Ремонт там ще не закінчено, але жити можна, і Марина з чоловіком туди переїхала. Минулого тижня мама зненацька повернулася з Італії, нікого не попередивши. Приїхала до нас і каже: — Дай мені ключі від моєї квартири. — Ти надовго приїхала? — Запитав я. — Назавжди. Хочу пожити в себе, вас не турбувати, а заразом потихеньку зробити ремонт. — Мамо, але ти не зможеш зараз поїхати до квартири. — Чому? — Здивувалася вона. — Вона зайнята. — Ким? — Там Марина з чоловіком живе. Мама різко змінилася в обличчі. — Я цю квартиру собі купувала. Ти не мав права її комусь віддавати. — Але ж це твоя онука, не чужа людина.
Ти можеш поки що пожити у нас. — «Поки»? А потім куди? Я все життя працювала, щоб на старості жити у своїй квартирі, а не бути в чужому будинку слугою. Я маю своє житло, і я хочу там жити. — То що мені тепер виселяти Марину? — Так. Я виконала свій обов’язок як мати, а ти тепер сам дбай про своїх дітей. Тим більше що я вам постійно допомагала. Чи мені до кінця життя на чужині працювати? Мама дала мені два тижні, щоб Марина знайшла собі нове житло. Вона сама поки що поживе у подруги, бо залишатися у нас вона відмовилася — образилася. Тепер я не знаю, як сказати дочці, що її рідна бабуся потребує звільнити квартиру. Переконати маму передумати? Як вчинити у цій ситуації?