Сестра та брат мого чоловіка зі своїми сім’ями протягом п’яти років відзначали усі свята у нас. Я сама все готувала, накривала, доглядала, а потім прибирала. Вони лише святкували. Але минулого року моєму терпінню прийшов кінець, і я влаштувала бунт. Просто все це важко для мене фізично, морально та матеріально, адже сума, витрачена на продукти, виходила дуже пристойна. І ось уже протягом року я намагаюся прибрати їх зі своєї шиї та розподіляти обов’язки між усіма.
Але нещодавно свекруха намагалася тиснути на совість, що вони вже літні і час непростий, тому хоче відсвяткувати Новий рік знову разом. Тоді я зателефонувала братові та сестрі чоловіка і сказала їм, що мама хоче, щоб ми зустрічали Новий рік разом. Тоді я їм сказала, що потрібно розподілити страви між усіма нами, хто що приготує і принесе. Я готова надати посуд, приготувати дві гарячі страви, спекти торт і дістану соління, огірки, баклажани, помідори, лечо та ще консервований компот. Тобто все, що маємо в льоху. А вони мають приготувати по два салати, нарізки рибну, м’ясну, сирну, бутерброди на їхній вибір, фрукти та напої.
Нехай кожен принесе те, що питиме. Коли я їм все перерахувала, то жвавість у голосі тут же зникла. Вони сказали, що у них нема часу готування, вони працюють а все це потрібно спочатку придбати, а після ще й приготувати. Тим паче, вони не бачать сенсу в тому, щоб везти їжу до нас, якщо вона буде вдома, то вони й у себе відсвяткують. На це я їх спитала, як же мама? І вгадайте, що вони мені відповіли… Ми її привітаємо по телефону, і все. Тож розподіляти справи та матеріальну частину вони не хочуть. Тільки на все готове із задоволенням. Свекрусі я ще не говорила про це. І навіть не знаю, як сказати. Вона сильно засмутиться. І навіщо мені ці проблеми? Її діти самоусунулися, а мені доводиться знову все вирішувати. А я не можу так вчинити зі свекрухою. Вона ж мати мого чоловіка. І невідомо, що нас чекає на старості. Як бути у такій ситуації? Може хтось щось порадить.