Мій чоловік — дбайлива і добра людина. Але за 9 років спільного життя я усвідомила, що його добротою надто часто користуються оточуючі — рідні, друзі і навіть сусіди. Особисто я не проти того, щоб допомагати, але вважаю, що всьому є межа. Для мене пріоритетом залишаються робота, сім’я та фінансова стабільність. Жертвувати своїм часом чи грішми заради всіх поспіль я не готова. Ми з чоловіком неодноразово обговорювали цю тему. Я намагалася донести до нього, що чужі проблеми повинні залишатися чужими, і не можна постійно розривати себе, забуваючи про свою сім’ю.
Однак він продовжує кидатися на допомогу за першим покликом. Поруч з нами живуть його батьки з дочкою та ще одним сином. З ними я підтримую стосунки, але обмежуюсь спілкуванням у свята та вихідні. Чоловік регулярно допомагає їм з ремонтом будинку, часто возить їх на нашій машині і займається питаннями брата. Недавня ситуація змусила мене серйозно замислитись. Я здаю квартиру, яка дісталася мені від батьків, в оренду, і це дає стабільний додатковий дохід. Нещодавно орендарі з’їхали, і я розпочала пошук нових мешканців. У цей час чоловік повідомив мені, що його брат хоче пожити у моїй квартирі. — Ми можемо здати йому квартиру за зниженою ціною, — заявив чоловік, начебто це вже вирішено. — Я проти, — твердо відповіла я.
— Квартира розташована у центрі, з новим ремонтом. Я можу знайти орендарів, які платитимуть повну вартість. Чоловік образився і тепер мало розмовляє зі мною. До його позиції підключилися і його батьки, почавши тиснути на мене, щоб я поступилася. За їхньою реакцією я зрозуміла, що, швидше за все, вони хочуть, щоб брат чоловіка жив там безкоштовно. Але я не збираюся відмовлятися від доходу заради того, щоб догодити родичам чоловіка. — Чому я маю жертвувати своїми інтересами? — Висловила я свою позицію чоловікові. — Це моя квартира, і я не зобов’язана поступатися просто тому, що хтось з твоїх рідних хоче пожити окремо. Ситуація досі висить у повітрі. Я відчуваю, що моя правота не викликає у них розуміння, але для мене це питання є важливим.