Здається, мої батьки зовсім втратили свідомість. Моїй сестрі вже 32 роки. Вона незаміжня, але мріє про дитину. Батьки категорично проти, заявляючи, що ніколи не приймуть позашлюбного онука. Моя сестра живе окремо, має гарну роботу та допомагає не тільки мені, а й батькам. Однак у особистому житті в неї не склалося. У 20 років вона дуже закохалася в хлопця, який згодом її покинув. Це кохання залишило глибоку рану в її серці.
Вона звернулася до психолога, щоб раз і назавжди забути цю людину. Сестра довго страждала, ночами плакала, і їй знадобилося чимало часу, щоби пережити цей важкий період. Незважаючи на розчарування, вона завжди хотіла мати сім’ю та дітей. Але тепер вирішила народити дитину для себе. Вона каже: «Час іде, я стаю старшою. Не хочу залишитись одна в старості. Я хочу дитину, яка піклуватиметься про мене. Без цього моє життя здається мені порожнім і безглуздим. Зараз я навіть не розумію, для кого я живу і працюю». Коли сестра досягла своєї мети і дізналася, що вагітна, вона припинила спілкування з батьками. Батька дитини вона нікому не назвала.
Дізнавшись про її вагітність, батьки влаштували справжній скандал. Вони кричали, обзивали її «гулящою», і всіляко засуджували. Ми з сестрою були шоковані їхньою реакцією. Я намагалася переконати батьків, що сестра не зробила нічого поганого. Вона просто хоче подбати про своє майбутнє, випробувати радість материнства і не боятися самотності у старості. Проте батьки нічого не бажали чути. Вони виставили нас обох з дому, припинивши будь-яке спілкування. Зараз сестра на п’ятому місяці вагітності та чекає на дівчинку. Для мене поведінка батьків – дикість. Я сподіваюся, що після народження дитини їхнє ставлення зміниться. Адже сестра подарує їм онучку. Я завжди підтримуватиму сестру і з нетерпінням чекаю появи малюка на світ.