Артем попросив свою наречену Ірину зустріти його матір з лікарні та пожити з нею у їхній квартирі, поки він був у відрядженні

Коли Артем познайомився з Іриною, він уже мав свою трикімнатну квартиру в новобудові. Він мріяв про одруження, але вирішив, що спочатку треба закінчити ремонт. Ірина терпляче чекала, поки ремонт завершиться, але навіть після цього Артем не поспішав робити пропозицію. Він стверджував, що треба накопичити гроші на весілля, адже всі кошти пішли на облаштування квартири. – Артеме, поїхали до моїх батьків? Я тебе нарешті познайомлю з ними. Вони вже давно про тебе запитують. Ти ж знаєш, тато — найвпливовіша людина в нашому місті, — запропонувала Ірина, втомившись чекати ініціативи від свого коханого.

 

Advertisements

Розуміючи, що відмова може стати кінцем їхніх стосунків, Артем погодився. Батьки Ірини, які давно чекали на весілля дочки, зустріли молодого чоловіка привітно. Батько нареченої запропонував узяти на себе всі витрати на організацію урочистостей, але для Артема це було питанням принципу. Він наполягав на тому, щоби вкласти свою частину і для цього навіть узяв кредит. Через тиждень Ірина та Артем мали поїхати знайомитися з його матір’ю, але дівчина не поспішала. Вона виправдовувалась алергією на сільську місцевість, намагаючись відкласти поїздку. Артем дуже любив свою маму. Батько давно помер, і жінка сама виховувала сина, прагнучи дати йому хорошу освіту і підтримати в житті.

 

Артем планував забрати її до міста після весілля, щоб вона не залишалася сама. Якось, приїхавши до матері, він помітив, що вона погано почувається. Незважаючи на її запевнення, що все гаразд, Артем відвіз її до лікарні. Йому навіть довелося задуматися про перенесення весілля, але мама наполягла, що на той час вона вже видужає. За тиждень до урочистостей Артем отримав вигідну пропозицію про роботу в іншому місті. Пообіцявши Ірині, що повернеться до їхнього дня, він поїхав у відрядження. — Іринко, будь ласка, завтра маму виписуютьіз лікарні. Зустрінь її, привези до нас додому і побудь з нею кілька днів. Добре? – попросив він. Ірина кивнула, але, схоже, зробила це без особливого ентузіазму. Тиждень пролетів швидко, і Артем повернувся. Ірина кинулася до нього в обійми, але він одразу запитав:

 

– Де мама? Чому її не чути? – Ой, трапилася цікава історія, — відповіла Ірина, намагаючись усміхнутися. – У мене було стільки справ перед весіллям, що я не встигла заїхати за нею. Попросила тата, він передав це мамі, а вона доручила нашій хатній робітниці. Все добре, її відвезли до села. Артем не зміг стримати обурення. Він мовчки пішов з квартири і за кілька годин повернувся вже з матір’ю. – Артеме, — зустріла його Ірина, невдоволено глянувши, — ти що, збираєшся поселити свою маму з нами? Ми ж молоді! Навіщо нам ці проблеми з людиною похилого віку? Якщо ти так про неї турбуєшся, може, краще знайти їй спеціалізований заклад? Там їй буде комфортніше, ніж у селі. Ці слова стали для Артема останньою краплею. Він навіть не став слухати Ірину до кінця. – Збирай свої речі та повертайся до батьків. Весілля не буде. Я не хочу тебе більше знати, – твердо сказав він. Як ви вважаєте, чи правильно вчинив Артем?

Advertisements