Все почалося три місяці тому, коли до нашого під’їзду заїхала нова родина. З перших днів вони постійно дзвонили в домофон, просячи відкрити їм двері.

Наші сусіди явно не з тих, кого можна назвати зразковими мешканцями, адже через них нам доводиться регулярно лагодити під’їзні двері. Все почалося три місяці тому, коли до нашого бдинку в’їхала нова сім’я. Зовні вони виглядали цілком пристойно: обидва батьки працюють, мають машину, купили собі трикімнатну квартиру, діти ходять до школи. На перший погляд, звичайна сім’я. Але справжні проблеми почалися, коли вони стали нескінченно дзвонити до домофону, щоб їм відчиняли двері.

 

Advertisements

Спочатку всі мешканці ставилися з розумінням: переїзд – справа клопітна, напевно, у них просто ще немає ключів від домофона. Але тижні йшли, і через три тижні терпіння у всіх почало вичерпуватися. Ці дзвінки стали постійними: діти йдуть до школи, повертаються, йдуть гуляти, знову приходять додому – і щоразу вони дзвонять до сусідів. Створювалося відчуття, що їм простіше, щоб хтось завжди відчиняв двері замість них, ніж зробити ключі для всіх членів сім’ї. За місяць усі сусіди вже остаточно втомилися. Нескінченні дзвінки в домофон дратували всіх, особливо тих, хто вдень знаходиться вдома – молодих мам та людей похилого віку.

 

Було вирішено колективно більше не відчиняти їм двері. У відповідь сусіди почали підкладати камінь під двері або ламати магнітний замок, щоби двері взагалі не зачинялися. Це стало ще більшою проблемою для решти мешканців. У під’їзді у багатьох зберігаються коляски та велосипеди, і залишати двері постійно відчиненими небезпечно. Ми всією вулицею скинулися та купили цій сім’ї нові ключі від домофону. Але вже через тиждень вони їх втратили, і все повернулося на круги свої – знову дзвінки в домофон, знову невдоволення.

 

У результаті ми звернулися до дільничного, щоб вирішити проблему з постійним псуванням дверей. Але він відповів, що ми не маємо доказів того, що саме ці сусіди псують замок. Співробітники сервісної служби, які займаються ремонтом домофонів, вже жартома називають наш під’їзд своїм постійним клієнтом – так часто доводиться приїжджати. Ми більше не знаємо, як поводитися з такими безтурботними сусідами. Розмови не допомагають, а терпіння у всіх давно закінчується.

Advertisements