Нещодавно я прийняла важливе рішення: зібрала свої речі та вирушила до дочки. Моя Марина живе одна у просторій квартирі. Їй уже 42 роки, але вона так і не була заміжня. Усе життя навчання, потім кар’єра. Кілька років жила з чоловіком, Сашком, я все чекала, коли вони зіграють весілля. Але зрештою Марина його вигнала. – Доню, чому ви розлучилися? Скільки часу разом були! – Мені набридло. Чому я маю терпіти якісь витівки, якщо сама добре заробляю і в мене є власна квартира? – А як же діти? Тобі не хочеться, щоб поряд був хтось надійний?
– Я вийду заміж лише тоді, коли буду впевнена у людині. Ідеального чоловіка вона не знайшла. Постійно зайнята на роботі, вдома майже не буває. А я весь цей час жила з сином, його дружиною та двома онуками у своїй маленькій двокімнатній квартирі. Нещодавно невістка повідомила, що знову вагітна. Я одразу зрозуміла, що це буде мені не під силу. Чому б мені не переїхати до дочки? У нас все могло б скластися чудово: разом господарюватимемо. Я залишила синові квартиру, зібрала речі і вирушила до Марини. Але реакція дочки мене приголомшила. – Мамо, я не збираюся жити з тобою. – А тобі якась різниця? Адже тебе все одно вдома майже не буває. А так я в тебе буду забиратися, готувати. – Я звикла жити сама. У мене є друг.
– Ну то й що? Нехай приходить, я не проти. – Ти можеш залишитись на день-два, а потім повертайся додому. – Куди повертатись? Там мені вже нема місця! – А хто тебе змушував залишати квартиру братові? Хіба я не твоя дитина? – Але ж у тебе чудове житло! – І що? Мені його не подарували, я сама заробила та купила. Брату теж ніхто не заважав. – Але ж він твій рідний брат, а племінники – це, можливо, єдині близькі люди, які в тебе залишаться. – Це мої проблеми. Мені стало так прикро, що я навіть не схотіла залишатися. І це моя рідна дочка! Як можна бути такою жорстокою та байдужою? Адже ми одна сім’я. У розпачі я поїхала до подруги. Потім все ж таки довелося повернутися до сина, який дуже засмутився, дізнавшись, що сталося. З того часу з дочкою я не спілкуюся. Навіть бачити її не хочу. Як ви думаєте, чи це нормально? Що мені робити, щоб налагодити стосунки з Мариною?