Моя свекруха понад 5 років працює в Італії. Вона заробляє добре і періодично надсилала нам гроші для підтримки нашого рівня життя. Ми з Мишком обидва з села, все життя багато працювали. Після одруження вирішили перебратися до міста та орендували квартиру. У мене робота маркетологом з гарною зарплатою, чоловік — начальник у банку, тож доходи у нас пристойні. Ми вважали, що можемо дозволити жити на орендованій квартирі. Вибрали ми не найбюджетніший варіант. Це була простора квартира в центральній частині міста, з сучасним ремонтом та гарною технікою. Наші доходи дозволяли не лише покривати оренду, а й харчуватися в кафе чи замовляти їжу додому. На собі ми не економили, одягалися добре, відвідували різні заходи.
Нам хотілося насолодитися всіма радощами життя. Свекруха часто відправляла гроші, тож у нас була подушка фінансової безпеки, і ми ні в чому собі не відмовляли. Але все змінилося, коли ми дізналися, що я завагітніла. Михайло був у захваті. Ми вже почали хвилюватися, адже за чотири роки шлюбу ми все ще не мали дітей. Для нас ця новина стала просто щастям. Я вирішила піти з роботи, щоб не ризикувати здоров’ям малюка. Чоловік мене оточив турботою і увагою. Ми вирішили, що для нашої дитини потрібне все найкраще. Купили нове ліжечко та візок, що стало нам у 25 000 гривень. На дитині економити не хотілося, адже це наше майбутнє.
Замовили одяг для малюка, переважно з-за кордону, вибрали найкращий пологовий будинок. Крім того, ми вирішили, що маємо повернутися після пологів вже у своє власне житло. У нас таких грошей немає, а з урахуванням усіх витрат на дитину, ми вирішили, що свекруха зобов’язана нам допомогти з покупкою квартири. Я вмовила чоловіка попросити у матері гроші на житло. Він зі свекрухою поговорив, але мене її відповідь зовсім не задовольнила. – Вона сказала, що таких грошей вона не має, і швидко заробити їх вона не зможе, — передав мені Михайло результати їхньої розмови.
– Як так? Ми що, малюка до орендованого житла привеземо? – обурилася я. Я думаю, що свекруха нам просто не хоче допомагати. Вона вже не перший рік працює в Італії і цілком могла б накопичити пристойну суму для свого майбутнього онука чи онуки на покупку квартири. А вона вдає, що в неї нічого немає, і ховає гроші від свого єдиного сина. Хіба це нормальна мати? Через це я постійно на нервах. Не знаю що робити. До пологів залишилося три місяці, а ми все ще без свого житла. Порадьте, як переконати свекруху купити нам квартиру? Як до неї достукатися?