Наше весілля не забудуть, і зовсім не тому, що воно було розкішним. Причина – моя неадекватна свекруха. Я до останнього просила чоловіка не кликати її. — Ти ж розумієш, що то буде за спектакль! – казала я. — Але це моя мама, вона нам допомагає, я шкодуватиму, якщо її не покличу! – заперечив чоловік. І справді, Людмила Михайлівна допомагала нам час від часу. Вона навіть дала нам 5000 євро на весілля. Для неї це не проблема, адже вона вже багато років мешкає в Італії. Приїжджає рідко, але щоразу, коли вона тут, це випробування для всіх нас. Зараз поясню чому. Свекрусі 58 років, але поводиться вона як підліток.
Приїжджає в такому вбранні, що словами не передати. Короткі топи з глибоким декольте, яскравий макіяж. Вона постійно у пошуках залицяльників. Якось я не витримала і спробувала з нею поговорити. Моя мама, наприклад, зовсім інша — скромна вчителька з села, завжди стримана і в манерах, і в одязі. А тут при першому знайомстві майбутня свекруха почала розповідати мені про свої любовні пригоди та давати інтимні поради. Тоді я мало не провалилася крізь землю від сорому. Людмила Михайлівна мала кілька кавалерів в Україні та одного постійного спонсора в Італії. Але, схоже, вона не проти знайти ще когось.
— Не хочеться вам уже спокою, подумати про старість, знайти одного друга і зустріти з ним захід сонця? – Запитала я. – Яка старість? Ти що! Я тільки почала жити по-справжньому і хочу насолоджуватися щодня, — відповіла вона. Коли ми почали готуватися до весілля, я вмовляла чоловіка попросити маму не приїжджати. Мовляв, війна, навіщо ризикувати. Але мій план провалився. Людмила Михайлівна приїхала і одразу похвалилася вбранням на весілля. У мене очі на лоба полізли! Це була прозора сукня тілесного кольору, яка створювала враження, що вона ледве прикрита. Я натякала їй, що це недоречно, але вона проігнорувала мої слова. І це було не найстрашніше.
На нашому традиційному українському святі свекруха поводилася настільки зухвало, що всі мої родичі не могли відірвати від неї очей. А коли вона, попросивши всіх називати її Людочкою, почала відверті танці з нашими друзями, я не витримала – встала та пішла з зали. Коли я нарешті висловила їй усе, що думала, вона відповіла: – Ти така закомплексована! Ти ж молода, а чомусь поводишся як стара баба? Синові з тобою буде нудно! — А з вами, значить, весело? Ви зганьбили нас перед усіма гостями! Як можна так поводитися у вашому віці? – парирувала я. Після цих слів вона образилася та пішла. Наступного дня вона поїхала зовсім. Чоловік вважає, що я перегнула ціпок. А як ви думаєте? Це нормально?