У мої 46 років зять вирішив, що я пенсіонерка, і подарував путівку до санаторію на день народження.

Моя дочка Інна вийшла заміж минулого року. Ігор, її чоловік, загалом непоганий хлопець, добре ставиться до неї, обидва заробляють нормально та живуть окремо. Зустрічаємося ми з ними здебільшого на свята. Два дні тому мені виповнилося 46 років, і я запросила своїх колег та друзів відзначити цю подію у затишному ресторані. Свято вдалося на славу — було весело, навіть танцювали. А дочку з зятем я покликала на вечерю додому, окремо. Увечері вони прийшли, зять вручив мені розкішний букет троянд, а дочка — конверт.

 

Advertisements

 

Ми сіли за стіл, Ігор відкрив пляшку шампанського та промовив тост. І тут дочка запитує: — Мамо, а ти не хочеш подивитись, що ми тобі подарували? — Доню, ти ж знаєш, що я не люблю, коли дарують гроші. Це так банально. — Це не гроші, тобі точно сподобається. Я відкриваю конверт, а там путівка. У санаторій на Закарпатті, на 10 днів, з оздоровчими процедурами та лікувальною терапією.

 

— Наталя Василівна, вам що, не сподобався наш подарунок? — здивовано питає зять. — Я, звісно, вдячна, але ж санаторій? Я що, 70-річна бабуся, щоб мене треба було оздоровлювати? Якщо ви хотіли б, щоб я відпочила, могли б купити путівку до Єгипту, а не до санаторію!

 

 

Як ви собі уявляєте: молода, струнка жінка, як я, прийматиме душ Шарко разом з дідами та бабусями, що кашляють? Ні, дякую, такий подарунок даруйте мені років за двадцять! – Мамо, ми просто хотіли, щоб ти відпочила, – почала заспокоювати мене дочка. — У Карпатах чудова природа, свіже повітря.

 

Ми дивилися на сайті, там чудові номери та багато розваг. – Розваг? Яких? Танці для тих, кому за 70? Знаєш, доню, від тебе я такого не чекала. Гаразд, зять вважає мене пенсіонеркою, але ти як могла? Я не витримала та розплакалася. Ігор узяв Інну за руку, вони подякували за вечерю та пішли. Навіть не вибачились. Я досі у шоці. Чесно кажучи, навіть подругам не розповідатиму, щоб не сміялися.

Advertisements