Я – старша дитина в нашій родині. У моїх батьків було 5 дітей. Оскільки я була старшою, а значить самою дорослою, то мені доводилося доглядати за молодшими сестрами і братами. Зрозуміло, мої батьки, як і всі люди, ходили на роботу. Тим не менш, я була дитиною, і мені хотілося мати трохи часу для себе, але це було лише мрією з такими обов’язками. У мене навіть не склалися стосунки з хлопцями в школі. З мене сміялися і дражнили, називаючи «витеральницею дитячих поп». Іноді траплялося, що моя дитяча психіка давала збій, і я влаштовувала бунт. Я кричала, що не буду більше нікого няньчити, що я втомилася. За такі істерики батьки карали мене фізично. У батька завжди був заготовлений ремінь для мене. Я могла отримати навіть за те, що не догледіла за кимось з молодших. Якщо з ними траплялося щось погане (впав, порізався) – це неодмінно була моя провина. Так вважали батьки. В 5 років моє дитинство закінчилося.
Коли я закінчила дев’ять класів, батьки відправили мене вчитися на кухаря. Я абсолютно не була цьому рада, але батьки вважали такий вибір професії відмінним варіантом. Тому що родина не буде голодувати. Коли я закінчила навчання, відразу ж влаштувалася в місцеве кафе. Коли я відпрацювала один день прийшла додому, ледве стоячи на ногах, батьки «коршуном» накинулися на мене за те, що я не принесла додому ніякої їжі. Батько кричав на мене, називав нездарою, яка не здатна ні на що. А я не могла ось так просто без дозволу взяти чуже. Мою першу зарплату вони відразу розпланували, причому так, що я з неї нічого не повинна була отримати. Батьки хотіли купити продуктів про запас і докупити одяг молодшим братам і сестрам. Однак їх планам не судилося збутися. Коли я отримала зарплату, поїхала на вокзал і купила квиток в невідоме місто, в якому ніколи не була. Я просто була настільки виснажена морально, що сил на проживання з сім’єю вже не залишилося.
У перший час було важко, але зате я стала господинею власного життя. Ніхто більше не ліз в моє життя і мої плани. Я могла робити все, що мені заманеться. Я багато працювала, була посудомийкою і прибиральницею. Потім мене запросили працювати за спеціальністю – кухарем. Життя моє стало зовсім іншим, я навіть відкладала гроші, так як не звикла до хорошого життя. Дуже хотіла купити свою квартиру. Я жила в однієї бабусі, яка ставилася до мене дуже добре. Вона з нетерпінням чекала мене з роботи і підгодовувала домашньою їжею. Через три роки я познайомилася зі своїм чоловіком. Я переїхала жити до нього і його батьків. У мене з ними склалися чудові стосунки, і ми стали жити однією сім’єю. Потім у нас народилася дочка, а через деякий час син.
Я ніколи не вимагала від дочки, щоб вона сиділа з молодшим братом. Вона робила це за своєю ініціативою, а коли втомлювалася, я відразу брала клопоти на себе. У моєї малечі повноцінне і щасливе дитинство. Через деякий час мені почали снитися батьки. У моїх снах вони були добрими і люблячими. Я вирішила провідати рідних. Купила подарунків, продуктів, взяла дітей і чоловіка. Ми вирушили в моє рідне місто. На жаль, мої сни не мали нічого спільного з реальністю. Як тільки батьки побачили мене, почали «сипати» образи, які межують з прокльонами. Вони назвали мене свинею безсовісною і навіть звинуватили в тому, що мій брат почав спиватися. На онуків своїх навіть не захотіли дивитися. Я забрала всі пакети, кивнула чоловікові, і ми пішли. Більше я ніколи не переступлю поріг цього будинку. Дорогі читачі, підписуйтесь і слідкуйте за статтями на нашому каналі. Ми дуже вам раді!