Одного разу до мене дійшли чутки, що моя найкраща подруга часто відвідує мій будинок, поки я працюю за кордоном. Я не могла в це повірити, тому що мій чоловік страждав від проблем зі спиною і не міг навіть їздити на роботу. Якось раз я несподівано повернулася додому і виявила, що Оля готує на кухні. Вона зніяковіла і сказала, що прийшла, бо моя родина любить її страви, особливо сирники і борщ.
Після короткої розмови вона пішла. Тим же вечором діти розповіли мені, що вона часто затримувалася допізна і що мій чоловік не раз проводжав її. Я була в сум’ятті. Я багато працювала, ми тільки що виплатили кредит за квартиру, взятий в борг у родичів, і ось тепер переді мною стояло питання про зраду. Степан, мій чоловік, поводив себе як ні в чому не бувало, не розуміючи, яке емоційне потрясіння я відчуваю.
Поміркувавши, я вирішила поговорити з Олею. Я розповіла їй про свою втому від ситуації і натякнула, що можу піти від Степана, на що вона відреагувала розумінням, але з деяким подивом. Через кілька тижнів я дізналася від дітей, що Оля перестала приходити в гості. Вони сумували за її куховарством, але Оля якось раз згадала, що тепер за ними дивиться бабуся. Тим часом мій чоловік став частіше дзвонити і говорити, як сильно я потрібна їм вдома. Я почуваю себе розгубленою і невпевненою, не знаючи всієї правди, адже я нікого не впіймала на гарячому. Але що ж мені робити далі?