Син Тетяни, Олег, відчував труднощі після того, як втратив роботу і переїхав до батьків своєї дружини через фінансову ситуацію. Незважаючи на те, що Олег знайшов тимчасову роботу за допомогою шкільного друга, йому досі важко було знайти стабільну роботу. Його дні були присвячені пошуку роботи, а іноді й виконанню випадкових доручень, таких як установка люстр чи ремонт кранів. Олегу ставало дедалі некомфортніше жити з родичами дружини, що змушувало його проводити вдома якнайменше часу, часто повертаючись пізно ввечері, щоб уникнути спілкування.
Ця напруга досягла апогею, коли, не витримавши чергової вечері з простих макаронів, які подавала його теща як міру суворої економії, Олег залишив квартиру. Він шукав притулку у будинку своєї матері, попросивши тимчасово залишитися з батьками. Хоча Тетяна була захоплена зненацька, вона співпереживала тяжкому становищу свого сина і прийняла його. Невдовзі після цього Олег знайшов постійну роботу, але прірва між ним та його дружиною розширилася. Він почав шукати власну квартиру, виключивши зі своїх планів вагітну дружину. Тетяна дізналася від своєї невістки і свахи, що Олег уникає спілкування зі своєю сім’єю, що викликало ще більше занепокоєння.
Теща, однак, вважала, що її суворі заходи призвели до новонабутого успіху Олега на роботі, і не визнавала своїх внесків у подружні чвари. На цей раз Тетяна стала на бік свого сина, відчуваючи, що сім’я не підтримала його, коли він найбільше їх потребував, і тепер, коли він знову став на ноги, вони виявили інтерес тільки до його фінансових здобутків. Олег, відчуваючи себе небажаним гостем та передбачаючи майбутні конфлікти, не думав про возз’єднання зі своєю дружиною, побоюючись, що напружені стосунки з нею також вплинуть на його стосунки з майбутньою дитиною. Чи правильним було рішення чоловіка, чи він повинен нести відповідальність за дружину та майбутню дитину незалежно від обставин?