Коли Таїсія вступила до міського коледжу на бухгалтерський факультет, її батько журився про те, що витратив всі сили на ремонт їхнього сімейного будинку, передбачаючи його можливий продаж у зв’язку з її переїздом. Але Таїсія оптимістично запевнила його у своєму поверненні, проте батько продовжував висловлювати сумніви, побоюючись, що його дочка назавжди втратить зв’язок зі своїм корінням. Несвідомо виправдовуючи пророкування батька, Таїсія після закінчення університету влаштувалася в місті, вийшовши заміж за Антона – корінного жителя столиці.
Пара зазнавала фінансових труднощів, живучи в орендованій кімнаті і ледве зводячи кінці з кінцями. Тоді батько Таїсії запропонував продати сімейний будинок, щоб полегшити їхній фінансовий тягар купівлею власного житла, але дівчина знову заперечила, не бажаючи брати іпотеку. Ситуація посилилася, коли Антон, який заробляв на життя ремонтом автомобілів, втратив місячну зарплату через чергову поломку машини важливого клієнта. Заплямувавши свою репутацію і опинившись у важкому фінансовому становищі, Антон запропонував використовувати кошти, отримані від продажу будинку сім’ї Таїсії, для відкриття власного бізнесу. Однак Таїсія в черговий раз наполягла на тому, що для неї безпечне житло важливіше за підприємницьку діяльність чоловіка.
У результаті скрутне становище сім’ї змусило Таїсію задуматися про повернення до свого села, де принаймні вони мали будинок і потенційні можливості для якоїсь роботи. Антон, відчуваючи себе відчуженим у столиці і зазнаючи тиску через відсутність підтримки з боку власної родини, погодився переїхати разом з Таїсією до її рідного села. Дивно, але саме в селі життя подружжя нарешті налагодилося, а Антон навіть знайшов стабільну роботу. Однак, коли батьки Антона приїхали в гості, виникла напруженість, особливо з боку його матері, яка з явною зневагою ставилася до сільського походження невістки та їхнього вибору жити в селі. У результаті ці розбіжності дійшли до того, що батьки Антона розлучилися. Його батько вважав за краще оселитися ближче до Антона і Таїсії, знайшовши величезну втіху і мету в сільському житті та гостинному будинку. А мати Антона так і залишилася осторонь сімейних справ, так і не змирившись з рішенням сина і не прийнявши своїх “сільських” онуків.