Ганна, яка виросла в багатодітній сім’ї як старша сестра, завжди дорожила ідеєю сімейної єдності. Їй подобалося підтримувати своїх батьків, і вона була в захваті від молодших братів, Артура і Тимура. Як би там не було, її ранній шлюб з Володимиром – людиною, якій не вистачало сімейних цінностей і яка виявляла нарцисичні риси – закінчився розлученням. Незважаючи на обіцянки підтримки з боку братів, Ганна виявилася змушена ростити свого сина Макара в основному самотужки. Згодом її брати, одружившись, роз’їхалися, а батьки померли.
Макар після одруження переїхав до іншого міста, залишивши її на самоті. Її близька подруга Олена, яка теж вийшла на пенсію та самотня, почала супроводжувати її на концерти та громадські заходи, приносячи хоч якусь втіху. Якось, коли Ганна вкотре виходила ввечері на прогулянку, вона раптом згадала, що, можливо, залишила газ увімкненим після приготування пельменів. Запанікувавши, вона подзвонила своїй сусідці Наді, щоб дізнатися, як справи, побоюючись гіршого. Не отримавши відповіді і примчавши додому, Ганна з жахом виявила, що її сусідку забирає медичний персонал – але через проблеми зі здоров’ям, а не через витік газу.
Саме в цій плутанині вона зустріла Микиту – майстра, який лагодив проводку, який допоміг їй розібратися в ситуації. Випадкова зустріч започаткувала дружбу і, зрештою, партнерство, оскільки вони виявили спільні інтереси та комфорт у суспільстві один одного. У міру того, як стосунки розвивалися, вони знаходили радість у повсякденних справах та сімейному спілкуванні, що прикрашало самотність Ганни. Присутність Микити приносила не лише дружнє спілкування, а й практичну допомогу, зокрема у наведенні порядку у її квартирі. Історія Ганни про те, як вона подолала самотність за допомогою несподіваних зв’язків, знайшла відгук у її подрузі Олені, яка незабаром пережила аналогічне зрушення у своєму житті, що й додало їм загального досвіду. Саме так, простий момент забудькуватості може призвести до повноцінного розділу в житті.